Горизонти транскордонного співробітництва

Горизонти транскордонного спiвробiтництва

Богдан Матолич, директор Iнституту транскордонного спiвробiтництва та європейської iнтеграцiї (IТСI)

В умовах iнтеграцiї нашої держави в європейську спiльноту, прикордоннi територiї повиннi використати своє вигiдне розташування, як додатковий ресурс для соцiально-економiчного зростання.

Ефективним засобом такого iнтегрування, в першу чергу, є розвиток транскордонного спiвробiтництва, який супроводжують вiдповiднi iнституцiї та органи влади. До основних завдань цього процесу вiдносять монiторинг розвитку сумiжних прикордонних територiй, пiдготовка та реалiзацiя транскордонних програм i проектiв, поiнформованiсть населення про вiдповiдну полiтику розвитку транскордонного співробітництва.

Саме такi функцiї протягом вже бiльше, як десяти рокiв на Львiвщинi виконує громадська органiзацiя Iнститут транскордонного спiвробiтництва та європейської iнтеграцiї (IТСI).

Пропонуємо короткий огляд про особливостi минулого року в планi розв’язання транскордонної проблематики з точки зору фахiвцiв Iнституту.

Адже, власне в 2016 роцi, оживилася робота щодо маркетингових дослiджень на прикордонних територіях. Цей напрямок зацiкавив багато структур в пошуках iнвестицiйних проектiв та контактiв з сусiднiми партнерами. З одного боку загострилася потреба розвитку бiзнесу в iнвестицiях iз заходу, з iншого – виникла необхiднiсть застосування iнновацiйних технологiй та стандартiв для конкурентоздатностi продукцiї i послуг.

Характерним для минулого року простежується активiзацiя в проведеннi «круглих столiв», конференцiй, семiнарiв на тематику розвитку транскордонної спiвпрацi. Можна до цього ставитися скептично – що це дає. Але такi заходи дали можливiсть зустрiтися науковцям, практикам i експертам та виробити i систематизувати проблематику для прийняття владою управлiнських рiшень.

Активними в цих питаннях були науковцi Львiвського нацiонального унiверситету iмені Iвана Франка, Iнституту регiональних дослiджень, спецiалiсти Львiвської торгово-промисловоi палати та звичайно IТСІ.

Напрацьованi у Львовi пропозицii прозвучали з трибуни Верховної Ради України на парламентських слуханнях з питань транскордонного спiвробiтництва та знайшли своє вiдображення у Державнiй програмi розвитку транскордонного спiвробiтництва на 2016-2020 роки.

Завдяки запропонованим конструктивним розробкам, громадськi органiзацiї вийшли на дiалог з обласною владою.

Ще однією особливiстю минулого року, на наш погляд, є кооперацiя зусиль iнституцiй, якi займаються проблематикою транскордоння. IТСI об’єднався у спiльних заходах з Львiвською торгово-промисловою палатою, Львiвською асоцiацiєю розвитку туризму, Департаментом екологii та природних ресурсів Львiвської ОДА, ГО «Європейська iнтеграцiя України» та з iншими.

Треба зважити на те, що кожен наш партнер, незалежно вiд форм власностi, володiє певним обсягом iнформацiї i досвiду, якi недоступнi iншим. Тому така кооперацiя є взаємно корисною. Як результат – спiльнi проекти по означенiй тематицi, спiльна просвiтницька робота та конкретнi результати.

Закон Украiни «Про транскордонне спiвробiтництво» визначає, що транскордонне спiвробiтниктво – це спiльнi дiї громад з обох сторiн кордону на поглиблення економiчних, соцiальних, культурних вiдносин. Потреба в таких стосунках проявилася саме наприкiнцi минулого року, в перiод пiдготовки проектiв в рамках Програми «Польща – Бiлорусь – Україна». На форумах пошуку партнерiв, на пiдготовчих семiнарах, ми бачили дiлову активнiсть представникiв громад, напевно, найвищу за останнi роки.

Наш монiторинг щодо спiльних проектiв в рамках цiєї Програми, показує, що районнi ради i адмiнiстрацiї, мiськi ради, якi знаходяться в зонi дiї транскордонної програми, подали щонайменше по три спiльнi проекти. IТСI в перiод першого набору також виступив партнером по п’яти спiльних проектах.

Необхiдно зауважити, що протягом 2016 року ми розробили i iншi проекти в рамках Вишеградського фонду, програми USAID, Канадського фонду. Хоча на конкурсах зазначені проекти не досягли успiху, але ми пройшли добру тренiнгову школу.

В минулому роцi Iнститут закрiпив свiй досвiд в розробцi Стратегiї розвитку територiй. Зокрема, за угодою з мiською радою, розроблено Стратегiю розвитку мiста Старий Самбiр до 2020 року. На стадiї розробки ми двiчi, в серпнi i вереснi, провели громадськi слухання напрямкiв стратегiї за участю громадськостi i депутатiв.

Взагалi, потреба в проектах регiонального розвитку досить нагальна. Але новообранi та новопризначенi керiвники районiв i мiст очевидно не розiбралися з поточними проблемами та їх актуальностi. IТСI в цьому планi також намагається навести контакти.

Вiдрадно вiдзначити, що дiловi зв’язки налагодженi з керiвництвом мiст Моршина, Золочева i Кам’янки-Бузької.

Ця стаття не є самозвiтом за роботу в 2016 роцi. Намагаємося привернути увагу ще раз до важливостi розвитку транскордонного спiвробiтництва на Львiвщинi та необхiдності систематизацiї заходiв в регiональнiй стратегiї.

Проблем в цьому планi ще вистачає, але є очевидним необхiднiсть у створеннi банку дiючих i майбутнiх транскордонних проектiв, iнвентаризацiї дiючих договорiв мiж громадами.

Також назрiла необхiднiсть створення дорадчого органу з питань транскордоння за участю спецiалiстiв та громадських органiзацiй.

Велика потреба бачиться сьогоднi в органiзацii просвiтницькоi роботи, тренiнгiв з представниками мiсцевої влади.

Є потреба в переглядi спiвфiнансування транскордонних проектiв. Цi затрати завжди себе виправдають.

Загалом, горизонти успiху проглядаються.


Статтю подано відповідно до публікації у інформаційному бюлетені «Вісник Агрофорум», лютий, 2017 / № 3 (50)